Не встигли запровадити нові податки: вже попередили – у 2025 ще піднімуть

Українців вже попередили – у 2025 ще піднімуть податки

10 жовтня Верховна Рада ухвалила закон, яким суттєво підвищила податки українцям. Тепер держава забиратиме із зарплат не 19,5%, а 23% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору. Неприємні зміни торкнуться також автозаправних станцій, банків і небанківських фінансових організацій. Про це стало відомо з матеріалу epravda.

Хоча про неминучість цього кроку було відомо ще на початку 2024 року, деяким платникам податки підвищать "заднім числом". Від цього рішення не у захваті не лише бізнес та громадяни, але й автори ініціативи.

"Якщо комусь здається, що закон, який ми проголосували, приносить радість мені чи колегам, то це хибна думка. Ми всі не в захваті від того рішення, але ми всі розуміємо, що воно є необхідним і його ухвалити треба", – каже автор ухваленого доопрацьованого законопроєкту та голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев.

Коли запрацюють нові податкові зміни? Чи повернеться Рада до питання підвищення ПДВ? Та якими є результати боротьби з тіньовою економікою? Про це Гетманцев розповів у подкасті "Хроніки економіки". Нижче – скорочена та відредагована версія розмови.

"У 2025 році необхідно буде повернутися до обговорення підвищення ПДВ", – Гетманцев.

В Україні зараз діє загальний ПДВ 20%. Для лікарських препаратів встановлено ставку 7%, а для окремих сільськогосподарських продуктів – 14%.

Про ретроспективне оподаткування та відповідність Конституції

— Ініціатива Мінфіну про підвищення податків зазнала багатьох змін. Що зрештою ухвалили депутати?

— Є два великі блоки. Перший – це військовий збір, який порівно розкладається на всіх нас: плюс 3,5 відсоткового пункту з фонду заробітної плати. Якщо говорити про ФОПів, то перша, друга, четверта група – 800 гривень на місяць. Третя група – плюс 1 відсоток з доходу. Другий блок – це податок на надприбутки банків за ставкою 50% за 2024 рік.

Крім цього, є ще авансовий внесок для АЗС, підвищення ставок для небанківських фінансових установ з 2025 року. Також ми повністю знімаємо будь-які суперечності в питанні, чи треба РРО для гральних закладів, чи ні, бо вони цим маніпулюють в судах. Також враховані деякі дрібні технічні деталі.

— Також зміни стосуються ренти на щебінь.

— Це також враховано, бо вже ніхто не пам'ятає, коли підвищувалася рента на щебінь. Там [платили] копійки за щебінь, пісок, інші корисні копалини.

— Скільки ці зміни мають принести додаткових доходів бюджету?

— Цього року – 21 мільярд з урахуванням того, що ми зняли підвищення військового збору з усіх військових, а не тільки з тих, хто на передовій. В наступному році – приблизно 140 мільярдів гривень.

— Зараз військовий збір для військових залишається на рівні 1,5%?

— Не для всіх. Ті, хто беруть участь в бойових діях, взагалі не сплачують військового збору з усіх доходів – і грошового забезпечення, і додаткових надбавок.

— Коли відповідні зміни набудуть чинності? Адже Мінфін стверджував, що підвищення податків має відбутися з 1 жовтня. Чи означає це, що підвищення податків відбудеться "заднім числом"?

— В частині ФОПів – так, в частині працюючих українців – з моменту набуття чинності законом.

Якщо говорити про цю норму (щодо ретроспективного підвищення податків – ЕП), то я з вами абсолютно погоджуюсь. Тільки виключність обставин змусила нас це рішення ухвалити.

У вересні-жовтні ми були перед дилемою: або вводимо в дію закон з листопада і піднімаємо ставки ще більше (бо сума потреби нікуди не дівається) або все ж таки робимо це першим жовтня. Ну, і з цих двох дуже-дуже поганих рішень обрали те, яке нам здалося менш поганим.

— А як це буде працювати на практиці? Якщо підприємство вже виплатило аванс із зарплати, та заплатило військовий збір за старою ставкою, то другу частину зарплати буде оподатковувати за новою?

— Так.

— Для ФОПів зміни запрацюють ретроспективно?

— Ми ж розуміємо, що у ФОПів квартальна звітність. За четвертий квартал вони подадуть її на початку наступного року і вже тоді будуть платити новий податок.

— Головне юридичне управління Верховної Ради у своєму висновку зазначило, що деякі норми законопроєкту не відповідають Конституції. Зокрема, щодо зворотної дії закону у часі.

— Я б не хотів тут юридичних дискусій, бо вони мене дискредитують. Чому? Бо я все ж таки доктор юридичних наук, і я точно знаю, що це порушення. Тобто так робити не треба.

Але якщо зняти питання про конституційність або неконституційність, то закон конституційний. Є рішення, яким Конституційний суд протлумачив, що означає зворотна дія в часі. І він зазначив, що це стосується тих випадків, коли норми регулюють відносини, які розпочалися і були завершені до дати набуття чинності норми.

Якщо ми говоримо про третій чи четвертий квартал, то тут відносини точно не завершені. Але дійсно, це погане рішення. Тобто, тут у нас немає дискусії.

— Чи очікуєте ви, що закон можуть оскаржити у Конституційному суді?

— Ні, я не очікую, що будуть якісь позови чи скасування цього рішення.

Дійсно, закон треба було подати до Верховної Ради раніше. І якби я був на місці Кабінету міністрів, то це питання було б розв'язане ще у 2023 році, коли ухвалювався бюджет-2024. Це було б правильно і чесно.

Але за своєю суттю це рішення правильне. Якщо немає грошей на армію, то де їх брати? Їх необхідно брати в людей, розкладаючи цей податок порівну на всіх. Мені здається, що будь-які дискусії на цю тему, які ми чули у залі парламенту, у соцмережах чи від псевдоекспертів про те, що не потрібно піднімати податки – дискредитують нас як країну.

Подивіться на історію, як Сполучені Штати Америки у Другу світову війну фінансували свої потреби. Половина потреб була профінансована за рахунок запозичень, друга половина – за рахунок податків.

Якщо в 1940-му році було 4 мільйони платників income tax (податку на прибуток) в США, то в 1945-му – понад 40 мільйонів. Був вдвічі зменшений неоподаткований мінімум, збільшені ставки податків на доходи: мінімальна ставка з 6% до 13%. Максимальна ставка – понад 90%.

Також було введено victory tax (податок на перемогу) – аналог нашого військового збору – 5% з усіх. Крім цього, з 24% до 40% підвищений податок на корпорації, а також введений спеціальний податок на військові прибутки на корпорації. І там також шкала доходила до 90%.

Тобто, країна мобілізувалася і профінансувала потреби на збройні сили, які були в такому ж обсязі, який сьогодні є у нас. У них не було війни на своїй території, а у нас є, але це говорить якраз на користь того, що нам треба було скоріше ухвалювати рішення, які комусь вважаються непопулярними. А я вважаю дуже популярними рішення, коли ти платиш податки на свою армію, яка тебе захищає.

Про БЕБ, гральний бізнес та перезавантаження податкової

— Правоохоронці, про яких ви говорили, – це Бюро економічної безпеки?

— Перші чотири місяці року я публічно дякував БЕБ за те, що вони зробили, бо вони дійсно заблокували декілька фабрик. І цю фабрику також заблокували. Але те, що відбулося у вересні, мене шокувало. Напевно, всередині БЕБ також йде певна боротьба.

— Напередодні парламент проголосував за законопроєкт про перезавантаження БЕБ. Коли може запрацювати перезавантажений орган?

— Зараз створюється комісія при Кабінеті міністрів. Я думаю, що на початку наступного року вже буде новий голова.

— Але ж має бути переатестація всіх працівників.

— Так, у нього буде 18 місяців, аби провести переатестацію всіх працівників.

— Тобто, оновлений орган запрацює десь 2026 року?

— Це ілюзія, що щось можна зробити за один день. Мені теж так вважалося у 2019 році. На жаль, цього зробити не можна. Будь-хто, хто вам пообіцяє зробити це за один день, – шахрай.

— Чому БЕБ не запрацював з першого разу?

— Дуже проста відповідь: кадри вирішують все. Призначили головою діючого податкового міліціонера. Він перевів всіх податкових міліціонерів до БЕБу, вони змінили вивіску і залишилися тим самим, чим були.

До речі, коли цей конкурс проводився, я публічно закликав: головне не призначити колишніх.

— Ви згадували про гральний бізнес. Попри його детінізацію, держава досі банально не бачить всього ринку. Чому досі не запрацювала моніторингова система?

— На моє особисте переконання, відбувається блокування з боку створеної нами ж комісії. Цю систему мали запустити ще влітку 2022 року. У них є багато пояснень, чому цього не сталося. Вони кажуть, що Мінфін не видавав грошей, Мінфін каже, що гроші видавав тощо.

Я не знаю взагалі, чому ми повинні займатися цими питаннями і слухати це все. Є менеджер, є команда, є завдання. Якщо ти не можеш впоратися, ти пишеш заяву і йдеш. Все.

В цьому зацікавлені організатори азартних ігор, це правда. Саме тому в парламенті вже готовий до другого читання законопроєкт про ліквідацію комісії. Я думаю, що ми найближчими тижнями його рекомендуємо до зали. Буде просто агенція, де буде мінімум бюрократії і не буде жодних можливостей не запустити систему онлайн-моніторингу.

— Напередодні Рада проголосувала за законопроєкт щодо перезавантаження митниці. Коли ми можемо побачити перезавантажену митницю і чи планується таке перезавантаження щодо податкової?

— По митниці очікуємо підпис президента. Як буде підпис, то там такий алгоритм, як і по БЕБу: в першому кварталі наступного року очікуємо нового голову, а далі 18 місяців на переатестацію. Всіх митників не будуть переатестовувати, а лише керівництво.

Якщо говорити про податкову, то такий законопроєкт у нас є. Ми зараз переконуємо міжнародних партнерів, аби вони погодилися взяти участь у комісії, бо ми переконані, що голова податкової має обиратися на конкурсі за участі міжнародників, це однозначно.

Проте перезавантаження і реформа в податковій відбуваються вже. На початку 2022 року запровадили принцип, відповідно до якого якщо хтось попадається на хабарі чи на будь-якому порушенні, то йде у відставку все його керівництво по вертикалі. Такого принципу немає в жодному іншому органі. А в податковій є.

В податковій відсутня системна корупція, коли знизу потоки йдуть догори. Вона передбачає, що керівництво завжди покриває тих, хто здійснює безпосередню корупцію.

Наше завдання номер один в цій державі – зламати системну корупцію і зламати клани, про які ми говорили, коли мова йшла про тіньовиків. Бо це ж одне і те саме. Але попереду у нас ще дуже багато роботи.

Раніше портал "Стіна" повідомляв, що українські захисники можуть скористатися можливістю та взяти участь у пілотному проєкті.

Також ми писали про те, що в Україні може суттєво скоротитися кількість ФОПів завдяки новій ініціативі щодо податків.

Нагадуємо, що ціна на землю стрімко зростає – у яких областях України найбільше грошей вимагають за гектар.